La Marca di San Michele

Враховуючи юність виноробні, лоз, а також цієї трійці в ролі фермерів — це і є основний контекст. Алессандро (фоторепортер) і Даніела (перекладач) не мали в цьому ніякого досвіду. Беатріче досвід мала, але не дуже хороший і не зовсім правильний. За фактом, вони почали свій шлях із чистого аркуша. І в плані досвіду, і в плані нових виноградників, необтяжених постіндустріальними методами фермерства.

Та найважливіше те, що у них був етичний компас і бажання робити чисте, дзвінке та характерне Вердіккіо без гонитви за нагородами і визнанням. Досвід приходить із часом, і вони щиро розповідають про свої невдачі й помилки на початку шляху.

Брат і сестра Алессандро й Беатріче Бончі та їх подруга дитинства — Даніела Кварезіма.

Батьки Алессандро й Беатріче — четверте покоління виноробів у конвенціональному стилі з 26 гектарами виноградників. Беатріче довгий час працювала з ними, тоді як Алессандро й Даніела втекли від сільського життя. Спершу на навчання в Болонью, потім в Париж і Дублін.

У 2006-му Алессандро й Даніела повернулися. Ностальгія і бажання проявити своє коріння і створювати щось відчутне природним способом повернули їх додому, на пагорби Марке й грядки Ла Марки ді Сан Мікеле.

Ностальгія ностальгією, та на той час друзі мали дуже чіткі переконання щодо етики фермерства та якості їжі/вина, які вони готові споживати самі.

У цю систему координат не вкладався підхід їхніх батьків. Беатріче, на той момент уже маючи досвід у батьківському погребі, також віддала перевагу шляху брата і долучилася до витоків створення La Marca di San Michele в 2007-му.

Утрьох вони знайшли максимально незавантажені конвенціональним фермерством ділянки й почали конверсію у цілковито органічний підхід.